Ви можете записатися на прийом вказавши свої дані у формі нижче, або зателефонувавши за номером телефону

Записатися на прийом



    • No products in the cart.
    Записатися на прийом
    • No products in the cart.

    Можливості застосування східних технік масажу в комплексному підході усунення функціональних патологій опорно-рухового апарату.

    Автор:
    РУМІЛОВ ДЕНИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
    зав. відд. реабілітації клініки "Геліос"

    Болі у спині, суглобах кінцівок – явище не рідкісне. Зазначалося воно ще стародавніми лікарями, першими народними цілителями. Пацієнти скаржилися на подібні симптоми в різних ситуаціях, випадках. Масаж або ручний вплив на зони, де відчувається болючість, вважається найкращим методом терапії. З його допомогою вирішуються багато проблем, пов'язаних із захворюванням суглобів, хребта, кісток. Помічено високий терапевтичний ефект масажу теж дуже давно. І за тисячоліття його застосування людство встигло накопичити величезний практичний досвід.

    Сьогодні, як і тисячу років тому, масажні практики й методики мають ту ж популярність, попит та актуальність. Поєднання стародавніх східних технік із сучасними мануальними методиками в рази підвищує ефективність масажу, особливо коли без нього не обійтися в умовах, далеких від медичних установ. Тобто, коли допомога пацієнту необхідна прямо зараз, у місці, де немає обладнання, інструментів, інших пристосувань.

    Лікування та профілактика захворювань ОРА (опорно-рухового апарату) дегенеративно-дистрофічного характеру не матиме високих позитивних результатів, якщо в них не поєднуються елементи Тайського масажу, Юмейхо-терапії, технік ПІР, МФР, ПРР, PNF. А щоб виявити пріоритетний терапевтичний метод, важливо використовувати методику м'язового тестування та візуальної діагностики.

    Хвороби хребта, суглобів дегенеративно-дистрофічного характеру – то є наслідки м'язових дисфункцій. Виявляються вони, як правило, через болючість, м'язово-тонічний синдром, усунення центру тяжкості, інші симптоми.

    Так, мужчина 43 лет, крепкого телосложения, ведущий здоровый образ жизни, обратился за помощью.

    Скарги: сильні ниючі болі в лівому тазостегновому суглобі, які посилювалися під час ходьби та набували постійного характеру.

    Історія хвороби: больові відчуття з'явилися понад 6 місяців. назад. Виявлялися під час та після регулярних занять бігом (по 10 км, 3 – 5 разів на тиждень). Спочатку мали періодичний характер, згодом стали постійними, при фізичному навантаженні з'явилася кульгавість. Звернувся до лікаря. За рекомендаціями було призначено МРТ-дослідження та поставлено діагноз: «Асептичний некроз лівого тазостегнового суглоба»; призначено фармакологічне лікування. Контрольний знімок МРТ через 3 місяці.

    Призначена терапія суттєвого покращення не дала. Через 1,5 міс. пацієнт звертається за допомогою до фахівця приватної практики.

    При огляді: анталгічна поза з лівостороннім С-подібним сколіозом, вершиною в грудному відділі та торсією вправо, а також контрактура лівого тазостегнового суглоба. За допомогою методик візуальної діагностики та Юмейхо були виявлені патологічно значущий (тазовий) та компенсаторні регіони; визначено функціональну різницю довжини нижніх кінцівок, косу установку таза та відповідно – зміщення центру тяжіння. «Флексійний» тест показав часткове блокування правого кульшового суглоба. М'язове тестування та пальпація виявили м'язовий дисбаланс за компенсаторним типом (назвати пару м'язів) (до яких віднеслися і сколіотичні зміни).

    Пріоритетною скаргою був больовий синдром. Для усунення больових відчуттів застосовувалися прийоми Класичного масажу, у поєднанні з елементами Тайського масажу, пасивними рухами, ПІР та МФР. Після відчуття полегшення додавали техніку ПРР. Після сеансу хворий щоразу відзначав позитивну динаміку.

    Після 4-х сеансів було досягнуто більш стійкого ефекту полегшення, що дозволило ширше застосовувати елементи східних технік і підключити до пасивних рухів активні. Це дозволило розпочати роботу з контрактурою кульшового суглоба. Рухи виконувались у повільному темпі у різних рухових режимах і за різних кутах.

    Надалі відповідно до результатів рухових тестів були підібрані вправи, які поєднувалися з розтяжкою, ПІР, ПРР та пасивними рухами. Вихідні положення та ергономіка Тайського масажу дозволили працювати з великим пацієнтом у пасивному режимі, та органічно поєднати всі елементи в один комплекс лікувальних занять.

    У зв'язку зі зменшенням больового синдрому, стала можлива робота з корекції тазу, зміни центру тяжкості пацієнта та перерозподілу навантаження на ноги. З'явилася можливість підвищення інтенсивності вправ і перенавчання рухового стереотипу.

    Після 10-го заняття у пацієнта пройшли постійні ниючі болі, відпала потреба в прийомі аналгетичних засобів, пройшла кульгавість, відновилася амплітуда рухів у лівому тазостегновому суглобі (так само була збільшена амплітуда рухів праворуч). Змінилося ортостатичне становище тіла – зник лівосторонній сколіоз, зменшилася асиметрія тазу та різниця у довжині нижніх кінцівок. Загалом, становище тіла стало більш симетричним.

    Позитивні зміни у стані хворого дали можливість застосування вправ з вертикальним навантаженням у чергуванні з розтяжкою.

    Після 13 занять (1,5 місяці занять) було зроблено плановий знімок МРТ, де було відзначено суттєві позитивні зміни у кісткових структурах.

    Після 18 занять пацієнту було видано рекомендації і він зміг займатися самостійно у тренажерному залі, використовуючи в т. ч. вправи з обтяженнями.

    У висновку хотілося б зазначити, що використання східних технік підвищує функціональний резерв системи ОДА. Вони позитивно впливають на адаптивні та компенсаторні механізми, що дозволяє їх використовувати навіть за наявності органічних, дегенеративних змін.