Апендектомія (Видалення апендициту) в Дніпрі

Апендектомія — хірургічна операція з видалення апендикса (відросток сліпої кишки), часто виконується через його запалення, відоме як апендицит. Це одна з найпоширеніших ургентних хірургічних процедур, яка допомагає запобігти розриву апендикса та розвитку перитоніту. Згідно зі статистикою, апендицит складає 89% від всіх гострих захворювань органів черевної порожнини. Операція може виконуватися традиційним відкритим способом або лапароскопічно, що є менш інвазивним методом. Раннє втручання значно знижує ризик ускладнень і забезпечує кращий прогноз для пацієнта.

Показання до видалення апендиксу

Показання до виконання апендектомії визначаються після детального огляду та збору анамнезу пацієнта. Видалення апендиксу необхідне в таких випадках:

Гострий апендицит. Найпоширеніше показання, коли апендикс запалюється, спричиняючи сильний біль у нижній правій частині живота, лихоманку, нудоту і блювання;
Підозра на розрив апендикса після травми. Якщо існує ризик або ознаки, що апендикс може розірватися, негайна апендектомія необхідна для запобігання перитоніту, що є небезпечною інфекцією черевної порожнини;
Апендикулярний абсцес. Формування гнійного абсцесу навколо апендикса через перфорацію, що вимагає хірургічного втручання для видалення інфікованої тканини та дренування абсцесу;
Хронічний апендицит. Тривалий запальний процес у апендиксі, що спричиняє періодичні болі та дискомфорт у правій нижній частині живота;
Атипові симптоми апендициту. У деяких випадках, коли симптоми апендициту не є типовими, але є підозра на наявність запалення апендикса, може бути рекомендована апендектомія для запобігання ускладнень.

Протипоказання до видалення апендиксу

У випадку гострого апендициту протипоказанням до хірургічного втручання може бути лише агональний стан хворого. За наявності супутніх патологій проводять швидку стабілізацію всіх систем організму і приступають до операції. Вибір методу втручання залежить від стану хворого і визначається виключно лікарем. Протипоказаннями до проведення лапароскопічної апендектомії можуть бути:

Неконтрольована коагулопатія;
Розлитий перитоніт:
Множинні нориці черевної стінки.

За наявності вищеописаних протипоказань апендектомію виконують відкритим способом (лапаротомічно).

Діагностика апендициту та підготовка до апендектомії

Діагностика апендициту починається з опитування хворого та фізикального огляду, який передбачає методи пальпації, аускультації та перкусії живота. При підозрі на гостре запалення апендиксу пацієнта направляють на додаткові обстеження, які допоможуть встановити точний діагноз та підготуватися до операції:

Загальний аналіз крові. Підвищений рівень лейкоцитів (лейкоцитоз) вказує на запалення;
Загальний аналіз сечі. Виключає інші причини болю, такі як інфекції сечовивідних шляхів або камені в нирках;
Ультразвукове дослідження (УЗД). Допомагає виявити збільшений або запалений апендикс;
Комп'ютерна томографія (КТ).Надає детальне зображення черевної порожнини і допомагає підтвердити діагноз;
Магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Пакет "жіноче здоров'я"

Пакет "жіноче здоров'я максі"

Підготовка до апендектомії

Підтвердження діагнозу «Гострий апендицит» вимагає негайної госпіталізації в хірургічне відділення і проведення оперативного втручання для запобігання розвитку ускладнень. Підготовка до апендектомії включає наступні етапи:

Консультація з анестезіологом:»;
Премедикація. Призначення препаратів для зменшення тривоги і підготовки до загальної анестезії.
Остаточні лабораторні дослідження (реакція Вассермана, аналіз на ВІЛ, гепатит, коагулограма);
Оцінка загальних показників здоров’я (ЕКГ, пульс,тиск);
Гігієнічна підготовка (приймання душу, гоління);
Призначення антибіотиків.

Етапи та методи видалення апендикса

Для видалення апендикса можуть застосовуватися дві основні методики:

Лапароскопічна апендектомія. Малоінвазивне втручання, виконується через кілька маленьких розрізів, забезпечує швидке відновлення, зменшення післяопераційного болю і ризику розвитку ускладнень;
Традиційна відкрита апендектомія. Виконується через один більший розріз, підходить для пацієнтів з ускладненим апендицитом або розривом апендикса, потребує більше часу на відновлення порівняно з лапароскопічною операцією.

Кожен метод має свої показання та переваги, і вибір оперативного втручання залежить від клінічної ситуації і стану пацієнта. Хірурги клініки «Геліос» ефективно використовують обидві методики для видалення апендиксу.

Хід операції

Лапароскопічна апендектомія складається з таких основних етапів:

Введення наркозу;
Антисептична обробка ділянки операції;
Проведення розрізів;
Введення троакарів;
Видалення апендикса;
Накладання швів;
Завершення операції.

Після цього пацієнта виводять з наркозу і переводять у палату для спостереження. Тривалість лапароскопічної апендектомії зазвичай не перевищує 60 хв, якщо проводиться відкрита операція (лапаротомія) — час втручання збільшується.

Реабілітація після видалення апендициту

Термін реабілітаційного періоду залежить від виду, обсягу оперативного втручання та загального стану здоровʼя пацієнта. Використання лапароскопічної методики для видалення апендикса дозволяє максимально скоротити термін відновлення. Зазвичай хворий перебуває в клініці протягом 2-3 діб під постійним наглядом медичного персоналу клініки «Геліос». Після цього пацієнту надають рекомендації та відправляють на домашнє відновлення. Реабілітаційний період після малоінвазивної апендектомії становить 1- 3 місяці, при цьому пацієнт повинен дотримуватися таких правил:

Обмежити фізичні навантаження;
Дотримуватися щадної дієти;
Виконувати лікувальну гімнастику;
Відмовитися від шкідливих звичок;
Вживати багато рідини;
Проводити антисептичну обробку ран;
Приймати рекомендовані ліки;
Регулярно відвідувати лікаря.

Дотримання рекомендацій лікаря під час реабілітації є ключовим для успішного відновлення. Регулярні контрольні обстеження допоможуть виявити та попередити можливі ускладнення.