Постковідна реабілітація

Всесвітня пандемія у зв'язку з вірусом COVID-19 що розгулявся планетою, змусила людей серйозніше ставитися до власного здоров'я. Після перенесеної недуги далеко не відразу відбувається повне відновлення та повернення до звичного способу життя. Після коронавірусу потрібен час на реабілітацію. Причому в цей період важливо дотримуватись й виконувати усі приписи, рекомендації та поради лікаря.

Наслідками коронавірусу можуть виступати різні симптоми і ознаки. Це може бути безсоння, придушення емоційно-психічного характеру, депресійний синдром, інсульт, легеневий фіброз, тощо. Відновлювальні заходи важливо починати проводити відразу після виписки, і не варто поспішати з виходом на роботу та відвідуванням громадських місць, де зазвичай спостерігається велике скупчення людей (транспорт, клуби, театри, інші).

Як відбувається реабілітація?

Безумовно, методи відновлення підбираються медиками у кожному індивідуальному випадку захворювання на коронавірус. Адже організми у всіх різні, захворювання протікає зі своїми особливостями, тому й способи реабілітації відрізнятимуться один від одного. Але існує загальна схема, за якою слід діяти після перенесеної хвороби.

Насамперед варто зазначити, що реабілітація після COVID-19 – це комплекс медичних заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків хвороби. У ньому поєднуються медикаментозна та фізіотерапія. Ліки підбираються індивідуально, з урахуванням особливостей перебігу перенесеної хвороби, ступеня її тяжкості, а також індивідуальних особливостей організму (наявності хронічних, системних, генетичних захворювань).

Фармакологічні засоби призначаються з метою:

Нормалізації процесу транспортування кисню та поживних речовин;
Поліпшення обмінних процесів у тканинах внутрішніх органів, зниження рівня вільних радикалів, що сприяють відтворенню фіброзних тканей;
Усунення запалень, дегенеративних змін;
Поліпшення роботи міокарду, судинної системи;
Усунення симптоматики астенічного синдрому (дратівливість, стомлюваність, слабкість, тривожність, зниження концентрації уваги, депресивний настрій);
Поліпшення роботи вегетативної системи організму (за наявності запаморочення, підвищеної пітливості).

Зазвичай, прийом лікарських препаратів призначається курсом, тривалістю від п'яти до десяти днів. Фізіотерапевтичні процедури починаються відразу після виписки і можуть тривати у межах двох-чотирьох тижнів.

Курс фізіотерапії

Заходи фізіотерапевтичного плану становлять свій комплекс процедур. Сюди входять:

Магніто- та лазеротерапія, спрямовані на нормалізацію тканинного дихання, активізацію кровообігу, розрідження крові, усунення застою лімфи, відновлення транспортної функції крові, стимуляцію імунітету.
Акупунктура, голковколювання (рефлексотерапія) для покращення мікроциркуляції крові, нормалізації артеріального тиску, зняття депресивної симптоматики, стимуляції імунітету, поліпшення тонусу м'язових тканин.
Масажі, мануальна терапія, з метою відновлення обсягу рухів, при його втраті, поліпшення м'язового тонусу, діафрагмального дихання, роботи мускулатури органів, що задіяні в дихальному процесі, отримання загальнотонізуючого ефекту.
Лікувальна фізкультура (векторна гімнастика, кінезіотерапія) – також для відновлення м'язового тонусу, втраченого обсягу рухів, переносимості фізичних навантажень, активізації роботи системи дихання, серця, судин.

Складання програми

Головне для кожного пацієнта, котрий переніс ковід-19, це повне відновлення функціональності організму, повернення його до звичного способу життя. При цьому важливо позбутися вельми неприємних залишків хвороби: задишки, загальної слабкості, наслідків стресу, тривоги, депресивного стану, покращити концентрацію уваги, пам'ять, процес ковтання, голосові функції. Всі ці наслідки варіюються у кожному окремому випадку хвороби. Тому програма реабілітації може складатися з різних рекомендацій, комплексів, процедур.

Її складанням займається лікар, виходячи з проявів та симптомів, що залишилися у пацієнта після інтенсивної терапії в стаціонарі. За наявності в анамнезі пацієнта хронічних, системних, генетичних захворювань обов'язково призначається консультація вузькопрофільного фахівця.

Навіть якщо хвороба протікала в легкій формі, а після одужання залишаються задишка при мінімальних навантаженнях, запаморочення, висока пітливість, відчуття здавленості в області грудної клітки, біль у серці – важливо звернутися до лікаря, який на підставі певних медичних досліджень дасть адекватну оцінку та призначить реабілітаційні процедури.