Міома матки при аденоміозі

Міома матки при аденоміозі — це одночасне наявність двох захворювань: міоми (доброякісної пухлини матки) і аденоміозу (проникнення ендометріальної тканини в м'язову оболонку матки). Це досить поширена комбінація, і хоча міома та аденоміоз мають різні механізми розвитку, вони можуть взаємно ускладнювати перебіг одне одного.

Причини та механізми розвитку:

Обидва захворювання, міома та аденоміоз, часто з'являються на фоні гормональних порушень, зокрема підвищення рівня естрогену. Вони можуть розвиватися незалежно одне від одного, але наявність одного з них збільшує ризик розвитку іншого.

Основні фактори ризику:

Гормональні порушення: Підвищений рівень естрогену є основною причиною розвитку як міоми, так і аденоміозу.
Вік жінки: Обидва захворювання зазвичай розвиваються у жінок репродуктивного віку, особливо після 30 років.
Попередні гінекологічні операції: Наприклад, аборти або кесарів розтин можуть сприяти розвитку аденоміозу, а також збільшують ймовірність виникнення міоми.

Симптоми міоми матки при аденоміозі:

Клінічні прояви обох захворювань можуть перекриватися, тому для правильного діагнозу важливо виявити кожен з них окремо. Основні симптоми включають:
Біль внизу живота: Зазвичай болі стають більш вираженими під час менструацій, через що жінки часто стикаються з сильними болями при міомі і аденоміозі одночасно.
Нерегулярні менструації: Міома може спричиняти збільшення тривалості менструацій або кровотечі між менструаціями, а аденоміоз може посилювати цю симптоматику.
Менорагія (рясні менструації): Міома може викликати надмірні кровотечі, а аденоміоз може збільшувати обсяг менструацій.
Безпліддя або труднощі з зачаттям: І міома, і аденоміоз можуть спричиняти порушення фертильності, хоча механізми їхнього впливу різні.
Біль при статевому акті: Як міома, так і аденоміоз можуть викликати болі під час інтимної близькості.

Діагностика:

Для діагностики міоми матки при аденоміозі використовуються наступні методи:

Ультразвукове дослідження (УЗД): Це найбільш доступний метод для виявлення міом і оцінки структури матки, а також для визначення можливих змін в тканинах матки при аденоміозі.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Дає точну картину локалізації міоми, її розмірів і взаємодії з навколишніми тканинами. МРТ також дозволяє оцінити ступінь аденоміозу.
Гістероскопія: Дозволяє вивчити внутрішню поверхню матки і виявити зміни, які характерні для аденоміозу і міоми.
Лапароскопія: Використовується в разі необхідності уточнення діагнозу або для виконання операцій.

Пакет "жіноче здоров'я"

Пакет "жіноче здоров'я максі"

Лікування міоми матки при аденоміозі:

Лікування комбінації цих двох захворювань зазвичай індивідуальне і залежить від тяжкості симптомів, віку жінки, її планів щодо дітей і загального стану здоров’я:

Медикаментозне лікування:

Гормональні препарати: Для зменшення симптомів і припинення росту міом і ендометріальної тканини. Це можуть бути контрацептиви, гормональні спіралі (Мірена), прогестини або препарати, що блокують вироблення естрогенів (агоністи гонадотропін-рилизинг-гормону).
Нестероидні протизапальні засоби (НПЗЗ): Для зниження болю та запалення.
Анальгетики: Для полегшення болю при менструаціях.

Хірургічне лікування:

Лапароскопія: Використовується для видалення міом або зменшення ендометріальних вогнищ при аденоміозі.
Гістеректомія (видалення матки): Останній метод у випадку тяжкої форми захворювання або якщо інші методи лікування неефективні.
Емболізація маткових артерій: Метод, що дозволяє зменшити розмір міом, обмежуючи їх кровопостачання.

Профілактика:

Регулярні гінекологічні огляди та своєчасне лікування гормональних порушень можуть допомогти запобігти розвитку міоми і аденоміозу або знизити ризик їх ускладнень. Підтримка нормального гормонального балансу є важливою для профілактики цих захворювань.
Міома матки при аденоміозі може значно впливати на якість життя жінки, тому важливо своєчасно звертатися до лікаря для діагностики і вибору оптимального методу лікування.

Як проходить консультація при міомі матки та аденоміозі?

Консультація при підозрі на одночасне наявність міоми матки та аденоміозу зазвичай включає кілька етапів для точного діагнозу та визначення оптимального лікування.

1. Первинний огляд

Лікар гінеколог проводить детальний опитування пацієнтки, щоб з'ясувати симптоми та медичну історію. Основні питання включають:

Характер менструацій: тривалість, обсяг, наявність болю.
Чи є болі в животі або внизу живота, особливо під час менструацій або статевого акту.
Наявність нерегулярних кровотеч між менструаціями.
Проблеми з фертильністю чи труднощі завагітніти.
Попередні операції на матці (наприклад, аборти, кесарів розтин).

2. Гінекологічний огляд

Лікар проводить пальпацію живота і матки для виявлення болючих ділянок, збільшення матки чи наявності ущільнень, що можуть бути характерними для міоми.
Визначення розміру та форми матки, а також наявності болючих ділянок.
Виявлення змін на шийці матки або її стінках, які можуть свідчити про наявність захворювань.

3. Діагностичні процедури

Для уточнення діагнозу лікар призначає додаткові обстеження:

Ультразвукове дослідження (УЗД): Для виявлення змін в структурі матки, наявності міом і ознак аденоміозу, таких як потовщення стінки матки або зміни в її текстурі.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Для більш детальної оцінки міом, їхнього розміру, розташування та взаємодії з навколишніми тканинами. МРТ також дозволяє виявити глибину проникнення ендометріальних вогнищ при аденоміозі.
Гістероскопія: Метод, що дозволяє оглянути порожнину матки за допомогою спеціальної камери, щоб виявити зміни на внутрішній поверхні матки, характерні для аденоміозу та міоми.
Лабораторні аналізи: Загальні аналізи крові для виявлення анемії, гормональні тести, а також аналізи для виявлення інфекцій, які можуть спричиняти симптоми, подібні до цих захворювань.

4. Обговорення плану лікування

Після збору всієї необхідної інформації та результатів діагностики, лікар презентує пацієнтці варіанти лікування. Це може бути:

Медикаментозне лікування: Лікар може призначити гормональні препарати для контролю симптомів і припинення росту міом і ендометріальних вогнищ, а також знеболюючі засоби для полегшення болю.
Хірургічне лікування: Якщо медикаментозне лікування не дає результату або захворювання прогресує, може бути рекомендована лапароскопія для видалення міом або зменшення ендометріальних вогнищ. У складних випадках може бути запропонована гістеректомія (видалення матки).
Емболізація маткових артерій: Цей метод використовують для зменшення розміру міом шляхом припинення їх кровопостачання.

5. Підготовка до лікування

Після визначення плану лікування лікар пояснює, як правильно готуватися до призначеної терапії або операції:
Якщо потрібно медикаментозне лікування, лікар дає інструкції щодо прийому ліків, можливих побічних ефектів і показників для моніторингу.
Якщо призначена операція, пацієнтці надаються рекомендації щодо підготовки до процедури: аналізи, обмеження вживання їжі і рідини перед операцією, консультації з анестезіологом тощо.

Консультація є важливою частиною діагностики та лікування міоми матки та аденоміозу, оскільки вона дозволяє точно визначити стадію захворювання, можливі варіанти лікування та вибір найбільш ефективного і безпечного методу для пацієнтки.