Вогнищевий аденоміоз

Вогнищевий (осередковий) аденоміоз — це одна з форм аденоміозу, при якій ендометріальні клітини (внутрішній шар матки) проникають у міометрій (м'язову оболонку матки) у вигляді окремих вогнищ або осередків, що призводить до утворення ущільнень у тканинах матки. Це захворювання може бути менш поширеним, ніж дифузний аденоміоз, але також має серйозний вплив на здоров'я жінки.

Симптоми вогнищевого аденоміозу:

Болі внизу живота, особливо під час менструацій, які можуть бути інтенсивними і тривалими.
Нерегулярні менструації, іноді з тривалими або рясними кровотечами.
Біль під час статевого акту.
Біль при пальпації матки під час гінекологічного огляду.
Беспліддя або труднощі з зачаттям через порушення функції матки.
У деяких випадках — збільшення матки.

Причини вогнищевого аденоміозу:

Основні фактори ризику для розвитку вогнищевого аденоміозу включають:
Гормональні зміни, зокрема підвищений рівень естрогену.
Травми матки, зокрема після кесаревого розтину або інших хірургічних втручань.
Часті вагітності та пологи, а також пізній клімакс.
Спадковість.
Хронічні запалення або інфекції матки.

Діагностика вогнищевого аденоміозу:

Діагностика вогнищевого аденоміозу може бути складною через відсутність явних симптомів на ранніх стадіях захворювання, тому важливо пройти низку обстежень:

Гінекологічний огляд: Лікар проводить пальпацію живота і матки, щоб виявити зміни в її розмірах або болючі ділянки.
Ультразвукове дослідження (УЗД): Допомагає виявити можливі зміни у матці, такі як утворення вогнищ в міометрії, потовщення стінок матки або інші аномалії.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Найбільш точний метод для виявлення вогнищевого аденоміозу, оскільки дозволяє чітко оцінити розмір та локалізацію осередків у міометрії.
Гістероскопія: Використовується для огляду внутрішньої поверхні матки, що дозволяє уточнити діагноз і виключити інші захворювання.
Лабораторні аналізи: Загальні аналізи крові для оцінки рівня гемоглобіну (для виявлення анемії) та гормональні тести для оцінки рівня естрогену та інших важливих показників.

Вогнищевий аденоміоз (Осередковий аденоміоз) 3

Пакет "жіноче здоров'я"

Пакет "жіноче здоров'я максі"

Лікування вогнищевого аденоміозу:

Лікування вогнищевого аденоміозу залежить від тяжкості захворювання та симптомів:

Медикаментозне лікування:

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) для зменшення болю та запалення.

Гормональні препарати:

Прогестини, оральні контрацептиви, гормональні спіралі (Мірена), агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), які сприяють зниженню рівня естрогену і, як наслідок, зменшенню розвитку вогнищ.
Анальгетики для зменшення болю.

Хірургічне лікування:

Лапароскопія для видалення вогнищ ендометріозу або зменшення їх розміру.
Гістеректомія (видалення матки) у разі важкого перебігу захворювання, якщо інші методи неефективні, і якщо пацієнтка більше не планує вагітність.

Профілактика:

Прогноз захворювання при вогнищевому аденоміозі залежить від розміру вогнищ, їх локалізації та наявності ускладнень. Раннє виявлення захворювання та своєчасне лікування значно покращують прогнози.

Вогнищевий аденоміоз (Осередковий аденоміоз) 4

Як проходить консультація при підозрі на вогнищевий аденоміоз?

Первинний огляд: Лікар запитує пацієнтку про симптоми: болі під час менструацій, тривалість і характер кровотеч, болі під час статевого акту та інші проблеми, що турбують.
Оцінка медичної історії: Важливо дізнатися про наявність хронічних захворювань, попередні операції, травми матки, аборти та інші фактори ризику.
Гінекологічний огляд: Лікар проводить пальпацію матки для виявлення її збільшення або болючих ділянок.
Діагностичні процедури: Після огляду та збору анамнезу лікар може направити на УЗД, МРТ або гістероскопію для більш точного діагнозу.
Обговорення плану лікування: Після аналізу результатів діагностики лікар складає індивідуальний план лікування, що може включати медикаментозну терапію або хірургічне втручання.

Лікування вогнищевого аденоміозу вимагає індивідуального підходу, і своєчасна консультація з гінекологом дозволяє ефективно контролювати захворювання і зменшити ризик ускладнень, таких як безпліддя чи хронічні болі.