Постковідна реабілітація

Постковідна реабілітація
Записатися на прийом
Вкажіть ПІБ
Вкажіть номер телефону
Оберіть фахівця
Оберіть фахівця
Оберіть філіал
Оберіть філіал

Постковідна реабілітація

Всесвітня пандемія у зв'язку з вірусом COVID-19 що розгулявся планетою, змусила людей серйозніше ставитися до власного здоров'я. Після перенесеної недуги далеко не відразу відбувається повне відновлення та повернення до звичного способу життя. Після коронавірусу потрібен час на реабілітацію. Причому в цей період важливо дотримуватись й виконувати усі приписи, рекомендації та поради лікаря.

Наслідками коронавірусу можуть виступати різні симптоми і ознаки. Це може бути безсоння, придушення емоційно-психічного характеру, депресійний синдром, інсульт, легеневий фіброз, тощо. Відновлювальні заходи важливо починати проводити відразу після виписки, і не варто поспішати з виходом на роботу та відвідуванням громадських місць, де зазвичай спостерігається велике скупчення людей (транспорт, клуби, театри, інші).

Як відбувається реабілітація?

Безумовно, методи відновлення підбираються медиками у кожному індивідуальному випадку захворювання на коронавірус. Адже організми у всіх різні, захворювання протікає зі своїми особливостями, тому й способи реабілітації відрізнятимуться один від одного. Але існує загальна схема, за якою слід діяти після перенесеної хвороби.

Насамперед варто зазначити, що реабілітація після COVID-19 – це комплекс медичних заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків хвороби. У ньому поєднуються медикаментозна та фізіотерапія. Ліки підбираються індивідуально, з урахуванням особливостей перебігу перенесеної хвороби, ступеня її тяжкості, а також індивідуальних особливостей організму (наявності хронічних, системних, генетичних захворювань).

Фармакологічні засоби призначаються з метою:

  • Нормалізації процесу транспортування кисню та поживних речовин;
  • Поліпшення обмінних процесів у тканинах внутрішніх органів, зниження рівня вільних радикалів, що сприяють відтворенню фіброзних тканей;
  • Усунення запалень, дегенеративних змін;
  • Поліпшення роботи міокарду, судинної системи;
  • Усунення симптоматики астенічного синдрому (дратівливість, стомлюваність, слабкість, тривожність, зниження концентрації уваги, депресивний настрій);
  • Поліпшення роботи вегетативної системи організму (за наявності запаморочення, підвищеної пітливості).

Зазвичай, прийом лікарських препаратів призначається курсом, тривалістю від п'яти до десяти днів. Фізіотерапевтичні процедури починаються відразу після виписки і можуть тривати у межах двох-чотирьох тижнів.

Курс фізіотерапії

Заходи фізіотерапевтичного плану становлять свій комплекс процедур. Сюди входять:

  • Магніто- та лазеротерапія, спрямовані на нормалізацію тканинного дихання, активізацію кровообігу, розрідження крові, усунення застою лімфи, відновлення транспортної функції крові, стимуляцію імунітету.
  • Акупунктура, голковколювання (рефлексотерапія) для покращення мікроциркуляції крові, нормалізації артеріального тиску, зняття депресивної симптоматики, стимуляції імунітету, поліпшення тонусу м'язових тканин.
  • Масажі, мануальна терапія, з метою відновлення обсягу рухів, при його втраті, поліпшення м'язового тонусу, діафрагмального дихання, роботи мускулатури органів, що задіяні в дихальному процесі, отримання загальнотонізуючого ефекту.
  • Лікувальна фізкультура (векторна гімнастика, кінезіотерапія) – також для відновлення м'язового тонусу, втраченого обсягу рухів, переносимості фізичних навантажень, активізації роботи системи дихання, серця, судин.

Складання програми

Головне для кожного пацієнта, котрий переніс ковід-19, це повне відновлення функціональності організму, повернення його до звичного способу життя. При цьому важливо позбутися вельми неприємних залишків хвороби: задишки, загальної слабкості, наслідків стресу, тривоги, депресивного стану, покращити концентрацію уваги, пам'ять, процес ковтання, голосові функції. Всі ці наслідки варіюються у кожному окремому випадку хвороби. Тому програма реабілітації може складатися з різних рекомендацій, комплексів, процедур.

Її складанням займається лікар, виходячи з проявів та симптомів, що залишилися у пацієнта після інтенсивної терапії в стаціонарі. За наявності в анамнезі пацієнта хронічних, системних, генетичних захворювань обов'язково призначається консультація вузькопрофільного фахівця.

Навіть якщо хвороба протікала в легкій формі, а після одужання залишаються задишка при мінімальних навантаженнях, запаморочення, висока пітливість, відчуття здавленості в області грудної клітки, біль у серці – важливо звернутися до лікаря, який на підставі певних медичних досліджень дасть адекватну оцінку та призначить реабілітаційні процедури.

Автор: Березуцький Іван Володимирович, завідувач відділенням реабілітації, лікар-невролог, лікар ФРМ, рефлексотерапевт

Березуцький Іван Володимирович
Березуцький Іван Володимирович
Лікар - невролог Лікар-вестибулолог Лікар ФРМ Рефлексотерапевт

Напрямки діяльності:

- лікування гострої та хронічної патології центральної та периферичної нервової системи амбулаторно та у стаціонарі.

Лікар виконує:

- паравертебральна блокада;

-плазмотерапія;

- мануальна терапія;

акупунктура(суха голка);

-кінезіотейпування

Дивіться також
МІОЗИТ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПАЦІЄНТУ
МІОЗИТ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПАЦІЄНТУ

М'язовий біль та слабкість — симптоми, які багато людей списують на втому або застуду. Однак іноді за ними може ховатися серйозне захворювання — міозит. Розуміння цього стану допоможе вчасно звернутися до лікаря та розпочати правильне лікування.

Що таке міозит?

Міозит — це запалення м'язової тканини. Термін «міозит» охоплює як звичайне запалення після перевантаження або переохолодження, так і серйозні аутоімунні захворювання: поліміозит, дерматоміозит та некротизуючу аутоімунну міопатію.

При аутоімунних формах імунна система помилково атакує власні м'язи, спричиняючи їх хронічне запалення. Без лікування це може призвести до стійкої слабкості, атрофії м'язів та серйозних ускладнень.

Як розпізнати міозит: основні симптоми

Зверніть увагу на такі ознаки:

•       М'язова слабкість — особливо в плечах, стегнах, шиї; важко підніматися зі стільця, піднімати руки вгору.

•       Біль у м'язах — може бути постійним або посилюватися при рухах та пальпації.

•       Підвищена втомлюваність — навіть після незначного фізичного навантаження.

•       Атрофія м’язів — при тривалому перебігу захворювання може зменшуватися об’єм м’язів, знижуватися сила та витривалість.

•       При дерматоміозиті — характерні шкірні висипання: почервоніння навколо очей (симптом «окулярів»), висипання на суглобах пальців.

•       Можливі труднощі з ковтанням або задишка — у разі ураження м'язів горла та дихальної мускулатури (це вимагає негайного звернення до лікаря!).

⚠ Важливо: якщо у вас виникла сильна задишка, порушення ковтання або різке погіршення стану — негайно звертайтеся до лікаря або викликайте швидку допомогу.

Чому виникає міозит?

Причини можуть бути різними:

•       Аутоімунні процеси — найчастіша причина хронічного міозиту.

•       Вірусні та інфекційні захворювання — грип, ангіна та інші інфекції можуть спровокувати запалення м'язів.

•       Травми та надмірне фізичне навантаження.

•       Переохолодження та тривале перебування на протязі.

•       Прийом певних ліків (наприклад, статинів — препаратів для зниження холестерину).

•       Супутні захворювання сполучної тканини (вовчак, склеродермія).

•       Онкологічні захворювання — у деяких випадках міозит може бути першим сигналом пухлини.

Лікування та реабілітація

Відповідно до клінічних настанов МОЗ України, лікування підбирається залежно від форми та причини міозиту. Правильно призначена терапія суттєво впливає на перебіг захворювання та прогноз.

Медикаментозне лікування

•       Кортикостероїди (наприклад, преднізолон) — основний засіб при аутоімунних міозитах, знижують запалення.

•       Імунодепресанти (метотрексат, азатіоприн) — призначаються при недостатньому ефекті від кортикостероїдів.

•       Протизапальні препарати — для полегшення болю та набряку.

•       Антибіотики — якщо міозит спричинений бактеріальною інфекцією.

Реабілітація

Реабілітація є невід'ємною частиною лікування та включає:

•       Лікувальна фізкультура (ЛФК) — індивідуально підібрана програма вправ для відновлення сили м'язів.

•       Фізіотерапевтичні процедури — покращують кровопостачання та зменшують запалення.

•       Масаж — як доповнення до основного лікування.

Що важливо пам'ятати

•       Не займайтеся самолікуванням — міозит потребує точної діагностики та призначення лікаря.

•       Своєчасне звернення та правильне лікування суттєво покращують прогноз.

•       Дотримуйтесь рекомендацій щодо реабілітації — це прискорить відновлення.

•       Уникайте провокуючих факторів: переохолодження, надмірних навантажень, самостійної відміни ліків.

•       Регулярно відвідуйте лікаря для контролю стану та корекції лікування.

Діагностика та реабілітація в «Геліос»

У медичному центрі «Геліос» проводять комплексну діагностику, моніторинг перебігу захворювання та підбирають індивідуальну програму лікування й реабілітації.

Важливою частиною відновлення є правильно підібрана фізична реабілітація та лікувальні вправи, які допомагають підтримувати м’язову силу, зменшувати ризик атрофії та покращувати якість життя пацієнта.

При появі м’язової слабкості, болю чи швидкої втомлюваності важливо своєчасно звернутися до спеціаліста.

 

Коваленко В.Л. — лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ)