Фотографія Хірургічне лікування перитоніту в Дніпрі

Перитоніт — це тяжке запалення очеревини, яке розвивається внаслідок потрапляння інфекції, вмісту шлунково-кишкового тракту, жовчі або крові в черевну порожнину. Захворювання належить до невідкладних хірургічних станів і потребує негайної медичної допомоги. Без своєчасного лікування перитоніт швидко прогресує та може призвести до розвитку сепсису, поліорганної недостатності й загрози для життя пацієнта.

У Центрі хірургії та реабілітації «Геліос» проводяться екстрена діагностика та хірургічне лікування перитоніту із застосуванням сучасних методів оперативної хірургії. Досвідчені спеціалісти надають комплексну допомогу пацієнтам — від моменту госпіталізації до повноцінної післяопераційної реабілітації.

Що таке перитоніт?

Очеревина — це тонка серозна оболонка, яка вкриває внутрішні органи черевної порожнини. При потраплянні інфекції або вмісту пошкодженого органа розвивається запальний процес, який швидко поширюється по всій черевній порожнині.

Перитоніт належить до захворювань, що потребують невідкладного хірургічного втручання. Кожна втрачена хвилина збільшує ризик розвитку тяжких ускладнень.

Залежно від причини захворювання розрізняють первинний, вторинний та післяопераційний перитоніт.

Причини та види перитоніту

Найчастіше захворювання розвивається як ускладнення інших патологій органів черевної порожнини.

Основними причинами є:

  • гострий апендицит
  • перфоративна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки
  • гострий холецистит
  • кишкова непрохідність
  • травми живота
  • розрив кишківника
  • ускладнення після хірургічних операцій
  • запальні захворювання органів черевної порожнини.

За характером перебігу розрізняють:

  • гострий перитоніт
  • хронічний перитоніт.

За поширеністю запалення перитоніт може бути:

  • місцевим
  • поширеним
  • розлитим.

Гострий перитоніт потребує екстреної госпіталізації та невідкладної операції.

Симптоми та діагностика перитоніту

Клінічна картина розвивається швидко й супроводжується різким погіршенням стану пацієнта.

Основні симптоми:

  • сильний біль у животі
  • напруження м'язів передньої черевної стінки
  • підвищення температури тіла
  • нудота та блювання
  • виражена слабкість
  • прискорене серцебиття
  • сухість у роті
  • затримка випорожнень і газів.

При появі таких симптомів необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

Діагностика включає:

  • консультацію хірурга
  • огляд пацієнта
  • лабораторні дослідження крові
  • ультразвукове дослідження (УЗД)
  • комп'ютерну томографію (КТ)
  • рентгенографію органів черевної порожнини
  • додаткові дослідження за показаннями.

Комплексне обстеження дозволяє швидко підтвердити діагноз і визначити необхідний обсяг хірургічного втручання.

Методи хірургічного лікування перитоніту

Перитоніт лікується виключно в умовах хірургічного стаціонару.

Основними завданнями операції є:

  • усунення джерела запалення
  • санація черевної порожнини
  • видалення інфікованої рідини
  • відновлення цілісності пошкоджених органів
  • запобігання подальшому поширенню інфекції.

Залежно від клінічної ситуації застосовуються різні методи хірургічного лікування.

Лапаротомія

Лапаротомія є традиційним методом хірургічного лікування перитоніту.

Під час операції хірург забезпечує широкий доступ до органів черевної порожнини, усуває джерело інфекції, ретельно промиває черевну порожнину антисептичними розчинами та, за необхідності, встановлює дренажі.

Метод застосовується при тяжких формах захворювання та поширеному запальному процесі.

Лапароскопія

В окремих випадках хірургічне лікування перитоніту може виконуватися лапароскопічним методом.

Переваги методу:

  • мінімальна травматизація тканин
  • менший післяопераційний біль
  • швидше відновлення
  • скорочення терміну госпіталізації
  • хороший косметичний результат.

Можливість виконання лапароскопії визначає хірург після повного обстеження пацієнта.

Післяопераційний період і реабілітація

Після операції пацієнт перебуває під постійним медичним наглядом.

Програма відновлення включає:

  • інтенсивну медикаментозну терапію
  • антибактеріальне лікування
  • контроль життєво важливих показників
  • лікувальне харчування
  • поступове розширення рухової активності
  • профілактику післяопераційних ускладнень.

Реабілітація після хірургічного лікування спрямована на відновлення функцій організму та запобігання повторному розвитку запального процесу.

Які показання до хірургічного лікування перитоніту?

Основним показанням є підтверджений діагноз перитоніту. Незалежно від причини захворювання операція проводиться в екстреному порядку для усунення джерела запалення та запобігання розвитку тяжких ускладнень.

Які методи діагностики застосовуються при підозрі на перитоніт?

Для діагностики використовуються огляд хірурга, лабораторні аналізи, ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія, рентгенографія органів черевної порожнини та інші методи, що дозволяють швидко встановити діагноз.

Які терміни відновлення після операції з приводу перитоніту?

Тривалість відновлення залежить від тяжкості захворювання, обсягу операції та загального стану пацієнта. Після виписки рекомендується дотримуватися призначень лікаря, лікувального харчування, обмежити фізичні навантаження та регулярно проходити контрольні огляди. ---

Записатися на прийом
Вкажіть ПІБ
Вкажіть номер телефону
Оберіть фахівця
Оберіть фахівця
Оберіть філіал
Оберіть філіал

Ціни

Консультація хірурга
900 грн
Онлайн консультація хірурга
800 грн
Консультація хірурга (д.м.н.)
1200 грн

Залишилися питання?

Залиште контакти — лікар зателефонує та відповість на ваші запитання.

Дивіться також
Тиреотропний гормон (ТТГ)
Тиреотропний гормон (ТТГ)

Щитоподібна залоза відіграє важливу роль у роботі всього організму, регулюючи обмін речовин, енергетичний баланс, діяльність серцево-судинної та нервової систем. Одним із головних показників її функціонування є тиреотропний гормон (ТТГ). Саме аналіз на ТТГ допомагає лікарю оцінити роботу щитоподібної залози та вчасно виявити порушення.

У медичному центрі «Геліос» пацієнти можуть пройти лабораторну діагностику, виконати УЗД щитоподібної залози та отримати консультацію ендокринолога для точної діагностики й підбору лікування.

Що таке тиреотропний гормон (ТТГ) та за що він відповідає

Тиреотропний гормон виробляється гіпофізом і контролює роботу щитоподібної залози. Він стимулює синтез тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3), які впливають практично на всі органи та системи організму.

Якщо рівень гормонів щитоподібної залози знижується, гіпофіз виробляє більше ТТГ, щоб активізувати її роботу. Якщо ж Т3 і Т4 виробляються у надлишку, концентрація ТТГ зменшується. Саме тому аналіз крові на ТТГ є одним із найважливіших методів оцінки функції ендокринної системи.

Які норми ТТГ у жінок, чоловіків і дітей

Референтні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії та методики дослідження. У більшості випадків нормою для дорослих вважається показник приблизно від 0,4 до 4,0 мМО/л.

На рівень ТТГ можуть впливати:

  • вік;
  • стать;
  • вагітність;
  • прийом деяких лікарських препаратів;
  • супутні захворювання.

Під час вагітності норми тиреотропного гормону змінюються, особливо у першому триместрі, тому оцінювати результати аналстеження повинен лікар.

У дітей концентрація ТТГ також залежить від віку: у новонароджених показники вищі, а з часом поступово наближаються до дорослих значень.

Коли необхідно здавати аналіз на ТТГ

Лікар може рекомендувати дослідження при появі симптомів, що свідчать про порушення функції щитоподібної залози.

До них належать:

  • постійна втома;
  • сонливість;
  • різка зміна маси тіла;
  • сухість шкіри;
  • випадіння волосся;
  • порушення серцевого ритму;
  • підвищена пітливість;
  • безсоння;
  • дратівливість;
  • труднощі із зачаттям.

Також аналіз призначають під час вагітності, при плануванні вагітності, для контролю лікування захворювань щитоподібної залози та під час профілактичних обстежень.

Причини підвищеного та зниженого рівня ТТГ

Підвищений ТТГ найчастіше свідчить про недостатню функцію щитоподібної залози (гіпотиреоз). Причинами можуть бути аутоімунні захворювання, дефіцит йоду, наслідки операцій або лікування деякими препаратами.

Знижений рівень ТТГ може спостерігатися при гіпертиреозі, коли щитоподібна залоза виробляє надлишок гормонів. Також зміни можливі при захворюваннях гіпофіза, сильному стресі або прийомі окремих медикаментів.

Оцінювати результати аналізу необхідно комплексно — разом із рівнем Т3, Т4, клінічними симптомами та даними додаткових досліджень.

Як правильно підготуватися до аналізу на тиреотропний гормон

Щоб результати були максимально достовірними, рекомендується:

  • здавати кров натще;
  • уникати значних фізичних навантажень напередодні;
  • не вживати алкоголь за добу до дослідження;
  • повідомити лікаря про всі лікарські препарати, які приймаються;
  • по можливості проходити повторні аналізи в один і той самий час доби.

Дотримання цих рекомендацій допомагає отримати точні результати лабораторної діагностики.

Що означають відхилення ТТГ від норми та коли потрібна консультація ендокринолога

Зміна рівня ТТГ не є самостійним захворюванням, а лише свідчить про можливі порушення роботи ендокринної системи. Для встановлення причини лікар може рекомендувати додаткові аналізи, ультразвукове дослідження щитоподібної залози та інші методи діагностики.

Звернутися до ендокринолога необхідно при появі симптомів порушення функції щитоподібної залози, зміні результатів аналізів або за наявності спадкової схильності до ендокринних захворювань. Для дітей консультацію проводить дитячий ендокринолог.

Висновок

Тиреотропний гормон є одним із ключових показників роботи щитоподібної залози. Своєчасне проведення аналізу крові на ТТГ дозволяє виявити порушення ще до появи виражених симптомів і розпочати лікування на ранніх етапах. Регулярні профілактичні обстеження, консультація ендокринолога та сучасна діагностика допомагають підтримувати здоров'я ендокринної системи й запобігати розвитку серйозних захворювань.