Фотографія Розрив меніска: симптоми, діагностика та артроскопія

Меніски — це хрящові прокладки в колінному суглобі, які працюють як амортизатори та стабілізатори. Пошкодження меніска — одна з найпоширеніших травм коліна в спортсменів, але страждають і звичайні люди: достатньо різко повернутися на зігнутій нозі або присісти. Розберімося, як проявляється розрив, як його діагностують і які бувають варіанти лікування.

Що таке розрив меніска колінного суглоба і чому він виникає

У кожному коліні по два меніски: внутрішній (медіальний) і зовнішній (латеральний). Медіальний пошкоджується частіше, бо він менш рухливий. Меніск рветься під час різкого скручування коліна з фіксованою стопою, падіння, піднімання важких предметів або глибокого присідання. У людей старшого віку тканина змінюється з роками, і розрив може статися навіть за звичайного навантаження — це дегенеративне пошкодження.

За формою розриви бувають лінійними, горизонтальними, радіальними, клаптевими та типу «ручка лійки». Від типу залежить, чи можна меніск зберегти. На МРТ лікарі оцінюють ступінь пошкодження: за першого та другого ступенів змінюється структура тканини без виходу розриву на поверхню, за третього розрив сягає краю меніска. Саме третій ступінь частіше потребує хірургічного лікування.

Симптоми пошкодження та розриву меніска: як болить коліно

Ознаки розриву меніска з’являються одразу після травми або наростають упродовж кількох днів: біль по лінії суглоба, набряк, відчуття нестабільності, клацання. Біль посилюється під час присідання, підйому сходами, поворотів.

Як зрозуміти, що пошкоджено меніск після травми

  • біль із внутрішнього або зовнішнього боку коліна, що посилюється під час навантаження;
  • набряк суглоба через кілька годин після травми;
  • клацання та відчуття «заїдання» під час рухів;
  • неможливість повністю зігнути або розігнути ногу;
  • відчуття, що коліно «підводить».

Надрив меніска невеликого ступеня проявляється лише болем під час певних рухів, і багато хто терпить його місяцями, поки стан не погіршиться. Як виглядає порваний меніск зовні? Часто ніяк: коліно виглядає звичайним, але набряк і обмеження рухів з’являються після навантаження. Якщо ви пошкодили коліно й біль не минає понад 1–2 тижні, краще показатися лікарю, а не чекати, що все минеться саме.

У яких випадках не можна відкладати звернення до лікаря

Терміново зверніться до травматолога, якщо коліно заблокувалося й нога не розгинається, з’явився виражений набряк, не можна наступити на ногу, коліно «вискакує». Блокада означає, що відірваний фрагмент меніска потрапив між суглобові поверхні. Ходити з таким коліном, робити присідання й «розходжувати» його не можна: під час кожного кроку відірваний фрагмент травмує хрящ. До огляду обмежте навантаження, використовуйте милиці або тростину, прикладіть холод на 15–20 хвилин і підніміть ногу.

Діагностика розриву меніска в «Геліосі»: огляд, рентген і артроскопія

Діагностика починається з огляду та спеціальних тестів: лікар перевіряє рухливість суглоба, біль під час ротації. На рентгені меніски не видно, але він потрібен, щоб виключити перелом і артроз. Найінформативніший метод — МРТ: на ній видно ступінь пошкодження, форму розриву та стан зв’язок. Якщо за МРТ діагноз залишається неясним, а біль і блокади не минають, пацієнтові можуть запропонувати діагностичну артроскопію. Артроскопія — це одночасно діагностика й лікування: через невеликі проколи лікар оглядає суглоб камерою та за потреби усуває пошкодження.

Лікування розриву меніска: коли можна обійтися без операції

Якщо розрив невеликий, а суглоб стабільний, можна почати з консервативного лікування. Вибір методу залежить від віку, типу розриву та способу життя.

Метод лікуванняКоли застосовуєтьсяОсновні особливості
Консервативне лікуванняНевеликі стабільні розриви, дегенеративні пошкодженняСпокій, ортез, протизапальні засоби, ЛФК, фізіотерапія
Зшивання меніскаСвіжі розриви в зоні з добрим кровопостачанням, у молодих пацієнтівЗберігає меніск, відновлення триваліше
МенісектоміяРозриви, які не можна зшити, блокади суглобаВидаляють пошкоджену ділянку, відновлення швидше

Артроскопія за розриву меніска: зшивання або менісектомія

За консервативного лікування не можна робити глибокі присідання, бігати, стрибати та скручувати коліно: навіть невелике навантаження може збільшити розрив. Якщо лікування не допомогло або є блокада, лікар пропонує артроскопічну операцію. Хірург робить два-три невеликі розрізи, вводить камеру та інструменти. Коли це можливо, меніск намагаються зберегти й зшити: зшивання меніска допомагає зберегти функцію амортизатора та знижує ризик артрозу. Якщо тканина сильно зруйнована, виконують менісектомію — видаляють пошкоджену частину. Обидва види втручання входять до напряму хірургії в ортопедії та травматології.

Відновлення після артроскопії та операції на меніску

Після менісектомії навантажувати ногу частіше дозволяють у перші дні, до спорту повертаються через 4–8 тижнів. Після зшивання довше: кілька тижнів ходять на милицях, згинання обмежують, до спорту повертаються через 4–6 місяців. У будь-якому разі потрібна реабілітація: вправи на зміцнення м’язів стегна, відновлення рухливості та рівноваги. Консультацію та план лікування дає лікар-ортопед і травматолог.

Записатися на прийом
Вкажіть ПІБ
Вкажіть номер телефону
Оберіть фахівця
Оберіть фахівця
Оберіть філіал
Оберіть філіал

Залишилися питання?

Залиште контакти — лікар зателефонує та відповість на ваші запитання.

Дивіться також
Тиреотропний гормон (ТТГ)
Тиреотропний гормон (ТТГ)

Щитоподібна залоза відіграє важливу роль у роботі всього організму, регулюючи обмін речовин, енергетичний баланс, діяльність серцево-судинної та нервової систем. Одним із головних показників її функціонування є тиреотропний гормон (ТТГ). Саме аналіз на ТТГ допомагає лікарю оцінити роботу щитоподібної залози та вчасно виявити порушення.

У медичному центрі «Геліос» пацієнти можуть пройти лабораторну діагностику, виконати УЗД щитоподібної залози та отримати консультацію ендокринолога для точної діагностики й підбору лікування.

Що таке тиреотропний гормон (ТТГ) та за що він відповідає

Тиреотропний гормон виробляється гіпофізом і контролює роботу щитоподібної залози. Він стимулює синтез тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3), які впливають практично на всі органи та системи організму.

Якщо рівень гормонів щитоподібної залози знижується, гіпофіз виробляє більше ТТГ, щоб активізувати її роботу. Якщо ж Т3 і Т4 виробляються у надлишку, концентрація ТТГ зменшується. Саме тому аналіз крові на ТТГ є одним із найважливіших методів оцінки функції ендокринної системи.

Які норми ТТГ у жінок, чоловіків і дітей

Референтні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії та методики дослідження. У більшості випадків нормою для дорослих вважається показник приблизно від 0,4 до 4,0 мМО/л.

На рівень ТТГ можуть впливати:

  • вік;
  • стать;
  • вагітність;
  • прийом деяких лікарських препаратів;
  • супутні захворювання.

Під час вагітності норми тиреотропного гормону змінюються, особливо у першому триместрі, тому оцінювати результати аналстеження повинен лікар.

У дітей концентрація ТТГ також залежить від віку: у новонароджених показники вищі, а з часом поступово наближаються до дорослих значень.

Коли необхідно здавати аналіз на ТТГ

Лікар може рекомендувати дослідження при появі симптомів, що свідчать про порушення функції щитоподібної залози.

До них належать:

  • постійна втома;
  • сонливість;
  • різка зміна маси тіла;
  • сухість шкіри;
  • випадіння волосся;
  • порушення серцевого ритму;
  • підвищена пітливість;
  • безсоння;
  • дратівливість;
  • труднощі із зачаттям.

Також аналіз призначають під час вагітності, при плануванні вагітності, для контролю лікування захворювань щитоподібної залози та під час профілактичних обстежень.

Причини підвищеного та зниженого рівня ТТГ

Підвищений ТТГ найчастіше свідчить про недостатню функцію щитоподібної залози (гіпотиреоз). Причинами можуть бути аутоімунні захворювання, дефіцит йоду, наслідки операцій або лікування деякими препаратами.

Знижений рівень ТТГ може спостерігатися при гіпертиреозі, коли щитоподібна залоза виробляє надлишок гормонів. Також зміни можливі при захворюваннях гіпофіза, сильному стресі або прийомі окремих медикаментів.

Оцінювати результати аналізу необхідно комплексно — разом із рівнем Т3, Т4, клінічними симптомами та даними додаткових досліджень.

Як правильно підготуватися до аналізу на тиреотропний гормон

Щоб результати були максимально достовірними, рекомендується:

  • здавати кров натще;
  • уникати значних фізичних навантажень напередодні;
  • не вживати алкоголь за добу до дослідження;
  • повідомити лікаря про всі лікарські препарати, які приймаються;
  • по можливості проходити повторні аналізи в один і той самий час доби.

Дотримання цих рекомендацій допомагає отримати точні результати лабораторної діагностики.

Що означають відхилення ТТГ від норми та коли потрібна консультація ендокринолога

Зміна рівня ТТГ не є самостійним захворюванням, а лише свідчить про можливі порушення роботи ендокринної системи. Для встановлення причини лікар може рекомендувати додаткові аналізи, ультразвукове дослідження щитоподібної залози та інші методи діагностики.

Звернутися до ендокринолога необхідно при появі симптомів порушення функції щитоподібної залози, зміні результатів аналізів або за наявності спадкової схильності до ендокринних захворювань. Для дітей консультацію проводить дитячий ендокринолог.

Висновок

Тиреотропний гормон є одним із ключових показників роботи щитоподібної залози. Своєчасне проведення аналізу крові на ТТГ дозволяє виявити порушення ще до появи виражених симптомів і розпочати лікування на ранніх етапах. Регулярні профілактичні обстеження, консультація ендокринолога та сучасна діагностика допомагають підтримувати здоров'я ендокринної системи й запобігати розвитку серйозних захворювань.