Трансвагінальне УЗД: що це і як проводиться

Трансвагінальне УЗД: що це за дослідження та які органи воно допомагає обстежити

Трансвагінальне УЗД — це метод ультразвукової діагностики органів малого таза, при якому спеціальний вагінальний датчик вводять безпосередньо у піхву. Завдяки близькому розташуванню датчика лікар отримує чітке зображення матки, яєчників, маткових труб та навколишніх тканин. Порівняно з трансабдомінальним УЗД, яке виконують через черевну стінку, трансвагінальне дослідження дає детальнішу картину і не потребує наповненого сечового міхура.

Під час обстеження оцінюють розміри та структуру матки, товщину ендометрія, стан яєчників, наявність кіст, поліпів, міом та інших утворень. Це один із найінформативніших методів гінекологічної діагностики, який призначають під час планового огляду, за наявності скарг або для контролю вагітності на ранніх термінах.

Для чого призначають трансвагінальне УЗД: основні показання та діагностичні можливості

Лікар направляє на трансвагінальне УЗД у межах планового огляду або за наявності скарг — болю внизу живота, порушень циклу, кровотеч поза циклом чи труднощів із зачаттям.

Якщо за результатами дослідження виявляють кісту яєчника, пацієнтці може знадобитися гінекологічна хірургія. У плановому порядку таке новоутворення видаляють як гінекологічна хірургія, а якщо стан гострий і супроводжується сильним болем, може знадобитися невідкладна гінекологія.

Коли краще робити трансвагінальне УЗД залежно від мети обстеження та дня менструального циклу

Оптимальні строки для планової діагностики органів малого таза

Для планового обстеження стану ендометрія та яєчників оптимальним вважається період з 5 по 10 день циклу, одразу після завершення менструації. У цей час ендометрій тонкий, що дозволяє точніше оцінити його структуру та виявити можливі відхилення.

Особливості проведення УЗД під час вагітності, овуляції та менструації

Якщо мета дослідження — оцінити овуляцію або фолікулярний резерв, обстеження проводять у середині циклу, орієнтовно на 12–16 день. Під час менструації трансвагінальне УЗД теж можливе, хоча деяким пацієнткам процедура здається менш комфортною через кровотечу. На ранніх термінах вагітності дослідження проводять для підтвердження факту вагітності, визначення її локалізації та терміну.

Як підготуватися до трансвагінального УЗД

Спеціальної складної підготовки процедура не потребує. На відміну від трансабдомінального УЗД, наповнювати сечовий міхур не потрібно — навпаки, помірно спорожнений міхур забезпечує кращу візуалізацію. Перед обстеженням варто провести звичайні гігієнічні процедури та взяти з собою рушник. Якщо пацієнтка приймає препарати, що впливають на цикл, варто повідомити про це лікаря заздалегідь.

Як проводиться трансвагінальне УЗД: послідовність процедури та відчуття пацієнтки

Пацієнтка лягає на кушетку, зігнувши ноги в колінах. Лікар вводить тонкий вагінальний датчик, попередньо вкритий одноразовим чохлом та гелем для кращого ковзання. Процедура зазвичай триває 10–15 хвилин і в більшості випадків не викликає болю — може відчуватися лише незначний дискомфорт. Зображення виводиться на монітор у реальному часі, що дозволяє лікарю одразу оцінити стан матки й яєчників та обговорити результати з пацієнткою.

Як часто можна робити трансвагінальне УЗД і чи має воно протипоказання

Трансвагінальне УЗД вважається безпечним методом і не має обмежень щодо кількості досліджень — за потреби його повторюють кілька разів протягом циклу, наприклад для моніторингу овуляції. Протипоказань небагато: процедуру зазвичай не проводять дівчатам, які не живуть статевим життям (застосовують альтернативні методи), а також за деяких гострих запальних процесів піхви.

Якщо за результатами обстеження виявлено новоутворення з підозрою на злоякісний процес, пацієнтку можуть направити на консультацію до профільного напряму — онкогінекологія, де фахівці визначать подальшу тактику діагностики й лікування.

Регулярне трансвагінальне УЗД — важлива складова профілактичних оглядів, яка допомагає своєчасно виявити зміни в органах малого таза та зберегти жіноче здоров’я.